Утворення сліпих зон зазвичай пов’язане з такими факторами, як структура обладнання, спосіб встановлення та продуктивність країв дотику, зокрема:
Нераціональне положення встановлення: наприклад, запобіжний торковий край встановлено лише на горизонтальному краю обладнання, тоді як вертикальні кути та щілини під обладнанням не закриті, що призводить до нездатності спрацьовувати, коли люди входять знизу або з кутів.
Перешкода конструкції обладнання: виступи та компоненти самого обладнання (такі як руки робота та механічні кронштейни) можуть блокувати діапазон виявлення краю дотику, утворюючи фізичну сліпу зону.
Обмеження продуктивності країв дотику: деякі краї дотику мають «мертві кути», наприклад зони зі зниженою чутливістю на обох кінцях краю дотику та області, які недостатньо реагують на дуже легкі дотики (наприклад, діти або гнучкі предмети).
Проблеми з адаптацією сцени: у складних робочих умовах (таких як висока та низька температура, пил і вологе середовище) сенсорний край може локально вийти з ладу через старіння та знос, утворюючи приховану сліпу пляму.
Сліпі зони, спричинені динамічним рухом: коли обладнання працює (наприклад, обертання робота та рух конвеєрної стрічки), відносне положення краю дотику може змінюватися разом із рухом обладнання, і вихідна зона покриття може бути тимчасово вільною.
